лікування ПТСР – який метод є науково підтвердженим?

Війна за своєю природою є руйнівною, і сьогодні українцям як ніколи важливо усвідомлювати, що війна лишає по собі не лише видимі, фізичні рани, а й багато невидимих – психологічних. 

Я вже писала про те, якими можуть бути наслідки цих психологічних травм, втім зараз важливо не лише інформувати про ризики, симптоми, але й широко висвітлювати інформацію про профілактику та ефективні способи зцілення, всіляко сприяти тому, щоб ті, хто мають рани в душі, могли їх загоїти. 

При цьому важливо керуватись науково перевіреною інформацією, спиратись на дані доказової медицини.

Міжнародні керівництва – зокрема, Британський національний інститут клінічної майстерності (NICE, перегляд 2015р.), емпірично обґрунтовані протоколи якого мають великий авторитет у світі, – дають наступну інформацію щодо лікування посттравматичного стресового розладу:

Ранні втручання: «watchful waiting» – допоки симптоми є середньо вираженими та присутні менш ніж 4 тижні після травматичної події, найкращою стратегією є «вичікувальна тактика» - обережне спостереження за проявом симптомів. Через місяць має бути здійснене повторне обстеження.

Цей період є часом адаптації людини до нової реальності; часом для запису події, що сталась, в свою книгу життя. Є деякі допоміжні рекомендації щодо того, як створити більш безпечне, комфортне для адаптації середовище - як і для тої людини, що пережила травмуючу подію, так і для її близького оточення - про це я зроблю замітку згодом.

Якщо симптоми ПТСР присутні в межах 3 місяців після травми:
-    Травмофокусована когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є рекомендацією першого втручання.
-    Медикаментозне лікування може застосовуватись в цій фазі для полегшення проблем зі сном (лише короткотермінове застосування!)

Якщо симптоми ПТСР присутні понад 3 місяці після травми:
-    Психологічні втручання: травмофокусована КПТ або EMDR (eye movement desensitisation and reprocessing – вид терапії, що базується на механізмі опрацювання травматичної пам’яті за допомогою руху очей або іншими формами стимуляції) є рекомендацією першого втручання.
-    У випадку, якщо травмофокусована КПТ чи EMDR не дали потрібного ефекту або ефект є недостатнім, можуть бути розглянуті наступні методи: альтернативна травмофокусована терапія; поєднання травмофокусованої терапії з курсом фармакотерапії.
-    Необхідно інформувати пацієнта, що, окрім травмофокусованої психологічної допомоги, немає вагомих доказів ефективності лікування іншими формами (як, наприклад, гіпнотерапія, психодинамічна терапія, арт-терапія або системна сімейна психотерапія).
-    Медикаментозне лікування (ліки назначає психіатр, тому не стану наводити перелік препаратів), втім слід пам’ятати, що доказова база щодо ефективності фармакотерапії при ПТСР обмежена.

Чого робити не можна:
-    Фармакотерапія не повинна застосовуватись як терапія першого втручання при ПТСР.
-    Нетравмофокусовані втручання (такі як релаксація або недирективна терапія), що не адресуються до травматичної пам’яті, як правило, не застосовуються.
-    Варто виключати проведення відокремлених, коротких, одноразових сесій-втручань (зокрема, техніки дебрифінгу), які орієнтовані на травматичний інцидент. 

Наостанок. Адаптаційні можливості людини величезні – скільки воєн, катастроф, терору було в історії лише нашої країни. Але яким би складним досвід не був, наша психіка переважно може справитись з ним; при тому справді важливу роль грає те, наскільки міцним є наш «психологічний бронежилет» до травми, і наскільки вірним шляхом ми йдемо після неї.

Для ознайомлення: можливо, стане у нагоді гарна книжечка із самодопомоги М.Мюллер "якщо ви пережили психотравмуючу подію"